Країна проживання: Папуа-Нова Гвінея
Регіон проживання: Австралія і Океанія

Абелам, папуаський народ на північному сході Папуа-Нової Гвінеї, на північ від середньої течії річки Сепик. Чисельність 60 тис. чоловік. Виділяються субетнічні групи: північна (маприк) і південна (возера). Говорять мовою абелам средньосепікської групи сім'ї сепик-раму.

Діалекти: маприк, власне абелам і возера. Поширені також ток-пісін, англійська мова. Абелам - християни (католики і протестанти), зберігаються традиційні вірування. 

Основа господарства - ручне підсічно-вогневе землеробство (ямс, таро, банани, кокосові і арекова пальми, цукровий очерет), розведення свиней, курей, добування саго. Займаються також полюванням на диких свиней, деревного кенгуру, казуара, летючих собак і птахів, збиральництвом. Основна зброя - спис, лук. З ремесел розвинені плетіння, виготовлення гапи, ліпленої кераміки, різьблення по дереву і кості. 

Поселення північних абелам розташовуються на вершинах пагорбів, витягнуті уздовж головної вулиці. Будинки наземні, каркасно-стовпової конструкції, з дахами до землі з листя сагової пальми. Південні абелами живуть на рівнинах в пальових будинках. Трикутний фасад тамбарана, що досягає 30 м висоти, оздоблено панно, розписаним мінеральними фарбами (жовта, червона, чорна і біла) на проґрунтованих глиною піхвах листків сагової пальми. Балки і стовпи будинків різьблені багатофігурні композиції, що зображають предків. 

Система спорідненості ірокезького типу. Діляться на патрилінійні тотемні клани (кум, гем), не мають спадкових вождів. Лідерство в клані визначається особистими перевагами. Чоловіки села поділяються на дві групи (ара) ритуальних партнерів по церемоніальному обміну ямсом і свинями. Чоловіки однієї ара виробляють ініціації підлітків іншиого ара. Сім'я моногамна. Допускається полігінія. 

Чоловіки носять фалокрипт, жінки ходять оголені; святковий одяг чоловіків - спідничка з пофарбованих рослин, волокон, плетені та раковинні браслети (ручні і ножні), сережки, гребені, головні прикраси плетені або з пір'я казуара, намиста з квітів, плодів, раковин; поширене розфарбовування обличчя і тіла. Святковий жіночий одяг - шматок білої тапи і плетена сумка, що кріпиться до голови, розшита кільцями з раковин. Основа їжі - рослини.