Піцунда розташовується на берегах Чорного моря, на території однойменного заповідника, всього в 25 кілометрах на південь від іншого відомого курорту Абхазії - Гагра. Широкі галькові пляжі, м'який клімат, велика кількість природних та історичних пам'яток, різноманітний вибір екскурсій та розваг - все це є невід'ємною частиною Піцунди. Назва міста походить від грецького слова «Пітіус», що означає «сосна». Це повною мірою характеризує основну рослинність, представлену в тутешніх місцях. З усіх боків курорт оточують зелені гори, а водний простір Чорного моря утворює своєрідну бухту, на берегах якої і знаходиться місто.
Як і сусідня Гагра, після розпаду Радянського Союзу, Піцунда пережила період занепаду пов'язаного з війною і важким відновленням після розрухи. Розвал туристичного господарства породив хаос у сфері відпочинку та розваг, а обвал економіки в республіці Абхазія, відбився на міграції місцевого населення. У перші роки нового тисячоліття тут проживало всього близько 4000 осіб, проте до 2011 року чисельність населення стала збільшуватися і зараз перевищує цю цифру приблизно в два рази. Багато в чому це пов'язано з інтересом, виявленим до Абхазії з боку російських туристів, яких завжди приваблювала невисока вартість відпочинку. До того ж, якщо врахувати якими природними ресурсами володіє Піцунда, то потенціал курорту можна оцінити як досить значний.
Кліматичні умови Абхазії скрізь приблизно однакові. Тут Гагра й Піцунда дуже схожі. Найспекотнішим порою року тут є літо, в період з червня по серпень. Як правило, температура повітря в цей час року в Піцунді становить 28-30 градусів. Легкий морський бриз приносить свіжість і прохолоду під час спеки, а взимку, амплітуда падіння температури обмежується термометром на позначці в +11 градусів. Дощі бувають протягом усього року, але зазвичай вони не затяжні. Велика кількість високих гірських вершин зводить до мінімуму небезпеку ураганних вітрів, а велика кількість зелені сприяє підвищеній вологості.
Піцунда, Абхазія
З культурних та історичних пам'яток Піцунди виділяється Патріарший собор, зведений ще в X столітті і служив тоді резиденцією для єпископів. Зовнішній вигляд храму нагадує середньовічну фортецю з традиційним баштовим півколом і парасольковим куполом. Територію собору оточують товсті фортечні стіни, а самі будівлі викладені з каменю і цегли. На центральному вівтарному виступі, між віконними рамами, складені хрести, матеріалом для яких послужив масивний цегла. У середині XVII століття храм був покинутий і частково зруйнований, але ближче до кінця дев'ятнадцятого сторіччя його відбудували і надали собору благословенний вигляд. Зараз на його території розташований музей.
З інших визначних пам'яток міста можна відзначити старий маяк, розташований біля самої берегової лінії і оточений металевим парканом. Колись на нього орієнтувалися численні судна, що заходять в місцеву гавань в нічний час. Зараз, маяк грає роль своєрідного символу Піцунди, що часто зустрічається на рекламних листівках і брошурах. Ще одним історичним місцем Піцунди є древнє місто-фортеця Пітіунт, що знаходиться в декількох кілометрах від міста, по дорозі в Гагру. Археологами тут були знайдені старовинні оборонні укріплення, оборонні вежі та житлові будинки з примітивної водопровідною системою. Фрагменти фортеці можна побачити, отруївшись на екскурсію в обласні райони Піцунди.
Самими мальовничими місцями курорту є Сосновий гай і озеро Інкіт, розташоване на пицундской мисі, в районі стародавнього Питиунта. У давні віки, через протоки, озеро з'єднувалося з Чорним морем і було основним джерелом води для місцевих жителів. Зараз, озеро має шіріну500 метрової довжини трохи більше кілометра, зовсім обмілів (його сьогоднішня глибина дорівнює всього п'яти метрам), тому влада республіки всерйоз стурбовані цією проблемою і готуються вирішити її в найближчі роки. Сосновий гай Піцунди являє собою унікальний заповідник, де росте більше 30 тисяч дерев, найстарішим з яких понад 200 років. Цікаво, що всі дерева мають свій номер і «іменну» табличку, по якій можна визначити вік дерева.
У Піцунді проживає більше половини вихідців з Росії, решта населення складають грузини і абхази. Багато росіяни, які живуть в цих місцях, у важкі для Абхазії роки, купили тут нерухомість за дуже низькими цінами, і тепер, у спокійний час, займаються тим, що здають свої будинки, вілли або особняки, приїжджим туристам. Вигода від такого фінансового вкладення виходить нечуваної, навіть враховуючи, що туризм в Абхазії тільки недавно почав знову розвиватися. Більшість відпочиваючих віддає перевагу орендувати житло в приватних секторах, так як готелів і сучасних готелів у Піцунді поки не багато. Втім, в останні роки складається таке враження, що будівельний бум на курорті вже почався. Вже будуються нові готелі, розвивається туристична інфраструктура, обладнані пляжі. Швидше за все, через кілька років Піцунда знову перетворитися в один із самих процвітаючих курортів на Кавказі і сюди будуть їздити не тільки представники колишніх союзних республік, а й західні туристи.
|